9- POEMA AL NIÑO ABANDONADO
Sonríe la oscura noche
y pinta de negro la tierra
entre jardines y casas,
calma devota y pesar
que entre las sombras esconde
la dulzura de una cara.
El camino queda atrás.
Las huellas deja a su paso
grabadas en el sendero
que da regreso a la nada.
Sus ojos semicerrados,
a duras penas distinguen
la humedad de sus pisadas.
Al paso deja la sombra
la lucidez de su cara
y en décimas de segundo
el vacío de su estampa,
hace volver a las sombras
como si nada pasara.
Y fruto de aquella casa,
inocencia abandonada.
Tristes y duras raíces
grabadas lleva a la espalda.
¡Fruto de la casa rota!
Esperanza del mañana
que sigues duros caminos
bajo tu tierna mirada,
recogiendo los deshechos
para calentar tu alma.
Al cielo cuenta sus cosas
como si a su madre hablara.
Su huella se difumina
bajo el polvo de la playa,
mientras la brisa responde,
como madre preocupada,
moviendo las blancas flores
del almendro de la playa.
Y entre aquellos matorrales
de maleza descuidada,
el suelo aparta sus piedras
para dejarle una cama.
Y su desmayado cuerpo
se abandona en el regazo.
Las estrellas le vigilan
desde su trono en lo alto
mientras la luna le cubre
con un manto de papel .
En éste lugar de nadie
duerme un niño abandonado
duerme la noche con él.
Cruje la rama en el árbol,
siembra de flores sus pies,
gime la luna en lo alto
con su manto de papel
mientras el sueño le lleva
aquel beso de pasión,
el abrazo de su madre
calor de su corazón,
el amor que siempre quiso
y que jamás conoció.
Antonia Valle
Antonia Valle
(Sujeta a derechos de autor)
CATALÁN
9 POEMA EL NEN ABANDONAT
Somriu la nit fosca
i la terra pintat de negre
entre els jardins i cases,
devota tranquil i pena
entre les ombres amagant
la dolçor d'una cara.
El sender lluny darrere.
Empremtes de l'esquerra en el seu camí
gravat de la pista
retornar a res.
Ulls que mig tancats,
amb prou feines distingeix
la humitat de l'intel·lecte.
El passatge deixa l'ombra
la lucidesa de la seva cara
i en dècimes de segon
el seu buit estampar,
porta de nou a l'ombra
com si res no passava.
I el resultat d'aquesta casa,
innocència abandonat.
Arrels tristes i durs
porta gravat a l'esquena.
Resultat de la llar trencat!
Esperança per demà
Ets camins encara durs
sota la teva tendra mirada,
recollida de residus
per escalfar l'ànima.
Cel té les seves coses
com si la seva mare parlar.
La petjada de s'esvaeix
sota la pols de la platja,
Mentre que la brisa respon,
com una mare preocupat,
movent-se les flors blanques
Ametlla de la platja.
I entre els arbustos
males herbes descuidat,
distància del sòl les seves pedres
per deixar un llit.
I passat de cos
deixar a la seva falda.
Les estrelles vetllar per vostè
del tron a la part superior
Mentre la lluna cobreix
amb una capa de paper.
En aquest lloc de ningú
capacitat per a un nen abandonat
allotjar-la nit amb ell.
Atapeïda de la branca d'arbre,
flor de plantar els peus,
gemega la lluna alta
amb el seu mantell de paper
Mentre que el somni et porta
aquell petó de passió,
l'abraçada de la seva mare
l'escalfor del seu cor,
l'amor que sempre volia
i que mai va conèixer.
Antonia Vall
(Subjecte a drets d'autor)
RUSO
ОТКАЗАЛИСЬ ОТ РЕБЕНКА 9 СТИХОТВОРЕНИЕ
Он улыбается темная ночь
и окрашены черной земли
между садами и дома,
спокойствие devota и сожаление
между тенями скрытие
сладость лица.
Тропа далеко позади.
Отпечатки пальцев на своем пути
Записанная на тропе
отдавая ничего.
Его глаза, половина закрыты,
едва отличается
влажность вашим стопам.
Проход оставляет тени
ясность его лицо
и в десятых долях секунды
штамповка, вакуум
приносит назад в тени
как будто ничего не произошло.
И в результате этого дома
заброшенные невинность.
Грустно и тяжело корни
записанные приводит к спине.
Результат неблагополучной семье!
Надежды на завтра
ты по-прежнему трудно пути
под Ваш нежный взгляд,
сбор отходов
чтобы согреть вашу душу.
Небо имеет свои вещи
как если бы ее мать говорить.
Его след исчезает
под пыль от пляжа,
В то время как Бриз отвечает,
как заинтересованные мать,
Перемещение белые цветки.
миндаль от пляжа.
И среди этих кустарников
небрежно сорняков,
почвы от его камней
чтобы разрешить кровати.
И прошло вне тела
Оставьте на ваших коленях.
Звезды наблюдать за вами
со своего трона в верхней
Хотя Луна охватывает
с слоем бумаги.
В этом месте никто
брошенный ребенок спит
остаться на ночь с ним.
Шуршит филиал на дерево,
цветок, посадка его ноги,
стоны Луны высокая
с его мантии роли
В то время как мечта принимает вас
что поцелуй страсти,
объятия своей матери
тепло вашего сердца
любовь, вы всегда хотели
и что он никогда не встречался.
Антония Долина
(В зависимости от авторского права)
INGLÉS
9 POEM THE CHILD ABANDONED
He smiles the dark night
and painted black earth
between gardens and houses,
calm devota and regret
between the shadows hiding
the sweetness of a face.
The trail far behind.
Fingerprints left on its way
recorded on the trail
giving back to nothing.
His eyes half closed,
barely distinguished
the moisture of your footsteps.
The passage leaves the shadow
the lucidity of his face
and in tenths of a second
your stamping, vacuum
brings back to the shadows
as if nothing happened.
And the result of that House,
abandoned innocence.
Sad and hard roots
recorded leads to the back.
Result of the broken home!
Hope for tomorrow
you are still hard paths
under your tender gaze,
collecting waste
to warm your soul.
Heaven has their things
as if her mother speak.
Its footprint fades
under the dust from the beach,
While the breeze responds,
as a concerned mother,
moving the white flowers
almond from the beach.
And among those bushes
careless weed,
soil away its stones
to let a bed.
And passed out body
leave on your lap.
The stars watch over you
from his throne at the top
While the Moon covers
with a layer of paper.
In this place of no one
an abandoned child sleeps
stay the night with him.
Rustles the branch on the tree,
flower planting his feet,
moans the moon high
with its mantle of role
While the dream takes you
that kiss of passion,
the embrace of her mother
warmth of your heart,
love you always wanted
and that he never met.
Antonia Valley
(Subject to copyright)
HOLANDÉS
9 GEDICHT HET KIND VERLATEN
Hij glimlacht de donkere nacht
en geschilderde zwarte aarde
tussen tuinen en huizen,
kalm devota en spijt
tussen de schaduwen verbergen
de zoetheid van een gezicht.
De trail ver achter.
Vingerafdrukken op weg links
opgenomen op de trail
teruggeven aan niets.
Zijn ogen die half dicht,
nauwelijks onderscheiden
het vocht van uw voetstappen.
De passage verlaat de schaduw
De luciditeit van zijn gezicht
en in tienden van een seconde
uw stempelen, vacuüm
brengt terug op de schaduwen
alsof er niets gebeurd.
En het resultaat van dat huis,
verlaten onschuld.
Triest en harde wortels
opgenomen leidt tot de achterkant.
Resultaat van het gebroken huis!
Hoop voor morgen
u bent nog steeds moeilijk paden
onder uw inschrijving blik,
inzameling van afval
te warm je ziel.
Hemel heeft hun dingen
alsof haar moeder spreken.
Zijn voetafdruk verdwijnt
onder het stof van het strand
Terwijl de wind reageert,
Als een betrokken moeder,
de witte bloemen verplaatsen
amandel van het strand.
En onder deze struiken
achteloos onkruid,
de stenen weg de bodem
om te laten een bed.
En doorgegeven uit lichaam
laat op je schoot.
De sterren kijken over u
van zijn troon boven
Terwijl betrekking heeft op de maan
met een laag papier.
In deze plaats van niemand
een verlaten kind slaapt
overnachten met hem.
De tak op de boom, ritselt
bloem planten zijn voeten,
de maan hoog kreunt
met de mantel der rol
Terwijl de droom u neemt
That kiss van passie,
de omhelzing van haar moeder
warmte van uw hart,
liefde die je altijd al wilde
en dat hij nog nooit ontmoet.
Antonia Valley
(Auteursrechtelijk)
FRANCÉS
9 POÈME L'ENFANT ABANDONNÉ
Il sourit à la nuit noire
et peinte terre noire
entre jardins et maisons,
regret et devota calme
entre les ombres cachent
la douceur d'un visage.
Le sentier très loin derrière.
Empreintes digitales sur son chemin à gauche
enregistré sur la piste
redonner à rien.
Ses yeux à que moitié fermée,
distingue à peine
l'humidité de vos traces.
Le passage laisse l'ombre
la lucidité de son visage
et en dixièmes de seconde
votre aspirateur emboutissage,
ramène à l'ombre
comme si de rien n'était.
Et le résultat de cette maison,
innocence abandonné.
Racines tristes et durs
enregistré de câbles à l'arrière.
Résultat de la maison cassée !
Espoir pour demain
Tu es encore durs chemins
sous votre regard tendre,
collecte de déchets
pour réchauffer votre âme.
Le ciel a leurs choses
comme si parle de sa mère.
Son empreinte se fane
sous la poussière de la plage,
Alors que la brise répond,
comme une mère concernée,
déplacer les fleurs blanches
amande de la plage.
Et parmi ces buissons
mauvaises herbes imprudente,
le sol loin ses pierres
pour faire un lit.
Et corps sortit
laisser sur vos genoux.
Les étoiles veillent sur vous
de son trône au sommet
Alors que la lune couvre
avec une couche de papier.
Dans ce lieu de nul
un enfant abandonné dort
passer la nuit avec lui.
Fait du bruit de la branche dans l'arbre,
fleur planter ses pieds,
gémit la lune haute
avec son manteau de rôle
Alors que le rêve vous emmène
ce baiser de passion,
l'étreinte de sa mère
chaleur de ton coeur,
amour vous avez toujours vouluet qu'il ne répondait jamais.
Vallée d'Antonia
(Sous réserve de droits d'auteur)
ALEMÁN
9 GEDICHT DAS KIND AUFGEGEBEN
Er lächelt die dunkle Nacht
und gemalte schwarze Erde
zwischen Gärten und Häusern,
Devota zu beruhigen und bedauern
zwischen den Schatten verstecken
die süße eines Gesichts.
Die Spur weit abgeschlagen.
Fingerabdrücke auf dem Weg
aufgenommen auf der Spur
Gibt zurück, nichts.
Seine Augen halb geschlossen,
kaum zu unterscheiden
die Feuchtigkeit der Ihre Spuren.
Die Passage lässt den Schatten
die Klarheit seines Gesichts
und in Zehntelsekunden
Ihr Stempelfarbe, Vakuum
bringt zurück in den Schatten
als ob nichts geschehen.
Und das Ergebnis des Hauses,
verlassene Unschuld.
Traurig und schwer Wurzeln
aufgezeichnete führt an der Rückseite.
Sich aus der zerrütteten Familie!
Hoffnung auf morgen
Sie sind immer noch schwer Pfade
unter den zarten Blick,
Sammeln von Abfällen
um deine Seele zu wärmen.
Der Himmel hat ihre Sachen
als ob ihre Mutter sprechen.
Seine Präsenz verblasst
unter dem Staub vom Strand,
Während der Wind reagiert,
als betroffene Mutter
Verschieben Sie die weißen Blumen
Mandel vom Strand entfernt.
Und unter den Büschen
sorglos Unkraut,
Boden Sie entfernt seine Steine
ein Bett zu lassen.
Und übergebenen, Körper
lassen Sie auf Ihrem Schoß.
Die Sterne wachen über Sie
von seinem Thron an der Spitze
Während der Mond abdeckt
mit einer Schicht aus Papier.
An dieser Stelle niemanden
ein verlassenes Kind schläft
die Nacht mit ihm zu bleiben.
Rauscht den Zweig am Baum,
Blume Pflanzen seine Füße,
stöhnt den Mond hoch
mit seinen Mantel der Rolle
Während der Traum Sie nimmt
diesen Kuss der Leidenschaft
die Umarmung der Mutter
die Wärme deines Herzens,
Liebe, die du immer wolltest
und dass er noch nie getroffen.
Antonia-Tal
(Urheberrechtlich)
ITALIANO
9 POESIA IL BAMBINO ABBANDONATO
Sorride la notte oscura
e verniciata nera terra
tra giardini e case,
rammarico e devota calmo
tra le ombre che nascondono
la dolcezza di una faccia.
Il sentiero lontano dietro.
Impronte digitali a sinistra sulla sua strada
registrato sul sentiero
dare indietro a nulla.
Gli occhi che mezzo chiusi,
distingue a malapena
l'umidità dei vostri passi.
Il passaggio lascia l'ombra
la lucidità del suo volto
e in decimi di secondo
il tuo vuoto stampaggio,
riporta alle ombre
come se niente fosse.
E il risultato di quella casa,
abbandonata innocenza.
Radici triste e dure
registrato porta sul retro.
Risultato della casa rotta!
Speranza per domani
sei percorsi ancora duri
sotto il tuo sguardo tenero,
raccolta dei rifiuti
per riscaldare la vostra anima.
Cielo ha loro cose
come se parla di sua madre.
Sua impronta svanisce
sotto la polvere dalla spiaggia,
Mentre la brezza risponde,
come una madre interessata,
i fiori bianchi in movimento
mandorle dalla spiaggia.
E tra quei cespugli
incurante delle infestanti,
terreno via sue pietre
per lasciare un letto.
E passato fuori corpo
lasciare il vostro giro.
Le stelle vegliano su di te
dal trono al top
Mentre la luna copre
con uno strato di carta.
In questo luogo di nessuno
dorme un bambino abbandonato
passare la notte con lui.
Fruscii del ramo dell'albero,
fiori piantare i suoi piedi,
geme la luna alta
con il suo manto di ruolo
Mentre il sogno ti porta
quel bacio di passione,
l'abbraccio di sua madre
calore del tuo cuore,
amore che hai sempre desiderato
e che non ha mai incontrato.
Valle di Antonia
(Soggetta a copyright)
DANÉS
9 DIGT BARNET OPGIVET
Han smiler den mørke nat
og malet sort jord
mellem haver og huse,
rolig devota og beklagelse
mellem skyggen gemmer sig
sødme af et ansigt.
Sporet langt bagefter.
Fingeraftryk på vej til venstre
indspillet på sporet
at give tilbage til intet.
Hans halvt lukkede øjne,
knapt skelnes
fugt i dine fodspor.
Passage efterlader skyggen
for lucidity af hans ansigt
og i tiendedele af et sekund
din stempling, vakuum
bringer tilbage til skyggerne
som om intet var hændt.
Og resultatet af dette hus,
forladte uskyld.
Trist og hårdt rødder
registrerede kundeemner til bagsiden.
Resultatet af den brudte hjem!
Håb for i morgen
du er stadig hårdt stier
under dit bud blik,
indsamling af affald
at varme din sjæl.
Himlen har deres ting
som om hendes mor taler.
Sit fodaftryk svinder
under støv fra stranden,
Mens brisen reagerer,
en bekymret mor,
flytter den hvide blomster
mandel fra stranden.
Og blandt disse buske
skødesløs ukrudt,
jord væk sin sten
at lade en seng.
Og besvimede krop
forlade på skødet.
Stjerner våge over dig
fra sin trone i toppen
Mens månen dækker
med et lag af papir.
På dette sted af ingen
en forladt barn sover
Bo natten med ham.
Rasler gren på træet,
blomst plantning hans fødder,
jamrer månen højt
med sin kappe af rolle
Mens drømmen tager du
at kiss of passion,
omfavnelse af hendes mor
varmen i dit hjerte,
elsker du altid ønsket
og at han aldrig mødt.
Antonia Valley
(Med forbehold for ophavsret)
CHINO
9 首诗被遗弃的孩子
他微笑着漆黑的夜晚
和黑漆的地球
之间的花园和房子，
平静 devota 和遗憾
隐藏的阴影之间
甜蜜的一张脸。
小路远远落后。
其路上留下的指纹
追踪记录
回馈到没什么。
半闭着眼睛
几乎没有区别
水分的你的脚步声。
通过留下阴影
透彻的他的脸
在十分之几秒
您冲压，真空
带回的阴影
仿佛什么都没发生。
和那所房子的结果
被遗弃的清白。
悲伤和难的根源
到后面的记录的线索。
家庭破碎的结果 ！
明天的希望
你是仍然硬的路径
你温柔的注视下
收集垃圾
温暖你的灵魂。
天上有他们的东西
就像她的母亲说话。
其足迹淡
根据在海滩上的灰尘
虽然微风响应，
作为一个关注的母亲，
移动的白花
海滩的杏仁。
那些树丛中
粗心的杂草，
土壤带走它的石头
要让一张床。
和传递出身体
留在你的膝上。
星星守护你
从他的宝座上顶部
虽然讲述的是月亮
一层纸。
在这个没有人的地方
被遗弃的孩子睡觉
和他过夜。
悉悉作响，科在树上
花卉种植他的脚，
呻吟的月亮高
用其地幔的作用
虽然梦想带你
那一吻的激情，
她的母亲的拥抱
温暖你的心的
你一直想要的爱
和他从未见过。
安东妮亚谷
（著作权）
JAPONÉS
9 詩、子供の放棄
彼は暗い夜を笑顔します。
塗られた黒の大地
家と庭
穏やかな本店と遺憾の意
非表示の影の間
顔の甘さ。
道遠く。
その方法に残された指紋
道の記録
何もへの恩返し。
彼の目を半分閉じて、
ほとんどの区別
あなたの足跡の水分。
通路の葉影
彼の顔の明快さ
2 番目の 10 分の 1
プレス、真空
影に戻ります
何も起こらなかったかのように。
その家の結果
放棄された無実。
悲しいとハードのルーツ
背面に記録されたリード。
壊れた家の結果 ！
明日への希望
あなたはまだハード ・ パスです。
あなたの入札の視線の下で
廃棄物の収集
あなたの魂を。
天国は彼らのものを持っています
彼女の母親の話すかのように。
そのプリントをフェードします。
ビーチから塵の下で
風応答中
関係の母として
白い花を移動
アーモンド ビーチから。
これらの茂みの間で
不注意な雑草
その石を離れて土します。
ベッドに。
心身を渡されました。
あなたのラップを残します。
星を見守る
上部に彼の王位から
月をカバーしながら
紙の層。
この 1 つの場所で
放棄された子供は眠る
彼と一緒に夜をとどまります。
ツリーのブランチをそよぐ
彼の足を植える花します。
高い月うめき声
そのマントの役割
夢があなたをかかる
その情熱のキス
彼女の母親の抱擁
あなたの心の暖かさ
愛は常にしたいです。
彼は会ったことを。
アントニア ・ バレー
（著作権）
FINLANDÉS
9 RUNO HYLÄTTY LAPSI
Hän hymyilee pimeä yö
maan ja maalattu musta
välillä puutarhoja ja taloja,
rauhallinen devota ja pahoillani
välillä piilossa varjot
makeus kasvot.
Reitti kaukana jäljessä.
Sormenjälkiä jää matkalla
Mitattu jäljillä
antaa takaisin mitään.
Silmät puoliksi ummessa
tuskin erottaa
kosteutta oman jalanjälkiä.
Matkan lähtee varjo
hänen kasvonsa selkeys
ja sekunnin kymmenesosina
leimaamalla, tyhjiö
tuo varjot
ikään kuin mitään ei tapahtunut.
Ja tuon talon tulos
hylättyjä viattomuutta.
Surullinen ja kova juuret
kirjataan johtaa takaisin.
Seurausta rikki kotona!
Toivottavasti huomenna
olet silti kova polut
tarjouksen katseesi alla
jätteiden
lämmin sielusi.
Heaven on asiat
ikään kuin hänen äitinsä puhua.
Sen jalanjäljen haalistuu
ala-ranta, pölyn
Vaikka breeze vastaa:
asianomaisen äitinä
liikkuvat valkoisia kukkia
Almond päässä rannasta.
Ja nämä pensaat
huolimaton weed
maaperän sen kivet
Anna sänky.
Ja sammui kehon
Jätä sylissäsi.
Tähtiä katson perääsi
hänen valtaistuimensa huipulla
Kuu kattaa
kerros paperia.
Täällä ketään
hylätty lapsi nukkuu
yön hänen kanssaan.
Rapisee haara puu,
kukka istutus hänen jalkansa
moans high moon
sen rooli vaippa
Kun unelma vie
intohimo, että kiss
hänen äitinsä omaksua
lämpöä sydämesi,
Love aina halunnut
ja että hän on koskaan tavannut.
Antonia Valley
(Copyright)
POLACO
9 POEM DZIECKO PORZUCONE
On uśmiecha się ciemna noc
i malowane ziemi czarnej
pomiędzy ogrodów i domów,
spokojny devota i żal
między cienie, ukrywanie
słodycz twarz.
Szlak daleko w tyle.
Odciski palców w lewo na drogę
na szlaku
dając z powrotem do niczego.
Jego oczy, które pół zamknięte,
ledwo odróżnić
wilgoć swoje ślady.
Przejście pozostawia cienia
jasność twarzy
i w dziesiątych sekundy
tłoczenia, próżni
przywraca do cieni
tak, jakby nic się nie stało.
A wynik tego domu,
opuszczony niewinności.
Smutny i twardych korzeni
nagrane prowadzi do tyłu.
Wynik rozbitej!
Nadzieja na jutro
Jesteś nadal trudne ścieżki
w przetargu wzrok,
zbieranie odpadów
do ogrzania duszy.
Niebo ma swoje rzeczy
jakby jej matka mówić.
Jego ślad znika
w kurzu z plaży,
Podczas gdy wiatr odpowiada,
jako zainteresowane matki,
białe kwiaty w ruchu
migdałowy z plaży.
I wśród tych krzewów
nieostrożny chwastów,
gleby od jej kamienie
Niech łóżko.
I rozdawane ciała
zostawić na kolanach.
Gwiazdy czuwają nad tobą
z tronu na górze
Podczas gdy księżyc obejmuje
z warstwą papieru.
W tym miejscu nikt
porzucone dziecko śpi
zatrzymać się na noc z nim.
Szumi gałąź w drzewie,
nogi, sadzenie kwiatów
jęki wysokiej księżyca
z jego płaszcz roli
Natomiast sen zabierze Cię
Ten pocałunek, męki,
objęciach matki
ciepło serca,
miłość zawsze chciałeś
i że nigdy nie spotkał.
Antonia Valley
(Podlega prawu autorskiemu)
PORTUGUÉS
9 POEMA A CRIANÇA ABANDONADA
Ele sorri a noite escura
e a terra pintada de preta
entre jardins e casas,
arrependimento e devota calma
entre as sombras escondendo
a doçura de um rosto.
A trilha para trás.
Impressões digitais que deixou no seu caminho
gravado na trilha
dando volta para nada.
Os olhos que meio fechados,
distingue-se mal
a umidade dos seus passos.
A passagem deixa a sombra
a lucidez do rosto
e em décimos de segundo
seu carimbo, vácuo
traz de volta as sombras
como se nada tivesse acontecido.
E o resultado dessa casa,
inocência abandonada.
Tristes e difícil de raízes
pistas gravadas na parte de trás.
Resultado do lar desfeito!
Esperança do amanhã
Você é ainda difícil caminhos
sob seu olhar terno,
recolha de resíduos
para aquecer sua alma.
O céu tem as suas coisas
como se a mãe dela falar.
Sua pegada desvanece-se
sob a poeira da praia,
Enquanto a brisa responde,
como uma mãe preocupada,
movendo as flores brancas
amêndoa da praia.
E entre os arbustos
erva daninha descuidada,
distância do solo suas pedras
para deixar uma cama.
E desmaiou de corpo
Deixe no seu colo.
As estrelas te vigiar.
do seu trono no topo
Enquanto a lua cobre
com uma camada de papel.
Neste lugar de ninguém.
dorme uma criança abandonada
passar a noite com ele.
Sussurra o galho da árvore,
flor para plantar seus pés,
geme alta da lua
com seu manto de papel
Enquanto o sonho leva-o
aquele beijo de paixão,
o abraço da mãe dela
calor do seu coração,
amor que sempre quis
e que ele nunca conheceu.
Antonia vale
(Sujeito a copyright)
GRIEGO
9 ΠΟΊΗΜΑ ΤΟ ΠΑΙΔΊ ΠΟΥ ΕΓΚΑΤΈΛΕΙΨΕ
Χαμογελάει η σκοτεινή νύχτα
και Χειροποίητη Μαύρη γη
ανάμεσα στους κήπους και τα σπίτια,
devota ηρεμία και λύπη
μεταξύ τις σκιές που κρύβονται
τη γλυκύτητα του προσώπου.
Το μονοπάτι πολύ πίσω.
Δακτυλικά αποτυπώματα που άφησε στο δρόμο
καταγράφονται στο μονοπάτι
δίνοντας πίσω σε τίποτα.
Τα μάτια του να κλείσει το ήμισυ,
μόλις διακρίνεται
η υγρασία από τα βήματά σας.
Το πέρασμα αφήνει σκιά
η διαύγεια του το πρόσωπό του
και σε δέκατα του δευτερολέπτου
σφράγιση, κενό σας
φέρνει πίσω τις σκιές
όπως και αν δεν έγινε τίποτα.
Και το αποτέλεσμα της εν λόγω σπίτι,
εγκαταλελειμμένο αθωότητα.
Θλιβερό και δύσκολο ρίζες
καταγράφονται οδηγεί στο πίσω μέρος.
Αποτέλεσμα των θραυσμάτων σπίτι!
Ελπίδα για το αύριο
είστε ακόμα δύσκολο μονοπάτια
υπό το τρυφερό βλέμμα σας,
συλλογή των αποβλήτων
να ζεστάνει την ψυχή σου.
Ουρανό έχει τους πράγματα
όπως και αν μιλούν τη μητέρα της.
Εξασθενίζει το αποτύπωμα
κάτω από τη σκόνη από την παραλία,
Ενώ το αεράκι που ανταποκρίνεται,
ως ενδιαφερόμενο μητέρα,
Μετακίνηση τα άσπρα λουλούδια
αμύγδαλο από την παραλία.
Και μεταξύ των εν λόγω θάμνους
απρόσεκτη ζιζανίων,
μακριά του εδάφους η λίθους
να αφήσει ένα κρεβάτι.
Και λιποθύμησε σώμα
Αφήστε το στην αγκαλιά σας.
Τα αστέρια σας φυλάνε
από το θρόνο του στην κορυφή
Ενώ το φεγγάρι καλύπτει
με μια στρώση από χαρτί.
Σε αυτό το μέρος κανενός
ένα εγκαταλελειμμένο παιδί κοιμάται
μείνετε το βράδυ μαζί του.
Εξακολουθούσαμε το κλαδί δέντρου,
λουλούδι φύτευση τα πόδια του,
στεναγμοί το φεγγάρι υψηλής
με το μανδύα της ρόλο
Ενώ το όνειρο σας παίρνει
το φιλί του πάθους,
η αγκαλιά της μητέρας της
η ζεστασιά της καρδιάς σου,
αγάπη που θελήσατε πάντα
και ότι ποτέ δεν συναντήθηκε.
Κοιλάδα ΑΝΤΩΝΙΑ
(Υπόκειται σε πνευματικά δικαιώματα)
SUECO
9 DIKT BARNET ÖVERGES
Han ler den mörka natten
och målade svart jord
mellan trädgårdar och hus,
lugna Ollon och beklagar
mellan skuggorna gömmer sig
sötma av ett ansikte.
Leden långt efter.
Fingeravtryck kvar på väg
inspelad på leden
att ge tillbaka till ingenting.
Hans hälften slutna ögon,
knappt särskiljas
fukt i dina fotspår.
Passagen lämnar skuggan
klarsynthet av hans ansikte
och i tiondelar av en sekund
din stämpling, vakuum
ger tillbaka till skuggorna
som om ingenting hänt.
Och resultatet av det hus,
övergivna oskuld.
Sorgligt och svårt rötter
inspelade leder till baksidan.
Resultatet av den trasiga hem!
Hopp för i morgon
Du är fortfarande hårda banor
under din ömma blick,
insamling av avfall
att värma din själ.
Himlen har sina saker
som om hennes mor tala.
Dess footprint bleknar
under dammet från stranden,
Medan vinden svarar,
som berörda mor
flytta den vita blommor
mandel från stranden.
Och bland dessa buskar
slarvig ogräs,
jord bort dess stenar
att låta en säng.
Och svimmade kropp
lämna i knät.
Stjärnorna vaka över dig
från sin tron på toppen
Medan månen täcker
med ett lager av papper.
På denna plats någon
ett övergivet barn sover
stanna över natten med honom.
Susar grenen på trädet,
blomma plantering hans fötter,
moans månen hög
med sin mantel av roll
Medan drömmen tar du
den Kyssen av passion,
omfamning av sin mor
värmen i ditt hjärta,
kärlek som du alltid velat
och att han aldrig träffat.
Antonia Valley
(Föremål för copyright)
NORUEGO
9 DIKTET BARNET FORLATT
Han smiler den mørke natten
og malt svart jord
mellom hager og hus,
rolige devota og anger
mellom skyggepartier skjule
sødme av et ansikt.
Stien langt bak.
Fingeravtrykk igjen på vei
registrert på sporet
gi tilbake til ingenting.
Øynene lukket halvparten,
knapt skilles
fuktigheten i dine fotspor.
Passasjen forlater skyggen
klarhet i ansiktet
og i tideler av et sekund
stempling, vakuum
bringer tilbake til skyggene
som om ingenting har skjedd.
Og resultatet av dette hus,
forlatte uskyld.
Trist og vanskelig røtter
innspilte fører til baksiden.
Resultatet av ødelagt hjem!
Håp for i morgen
du er fortsatt vanskelig baner
under blikket ditt ømme
samler inn avfall
å varme din sjel.
Himmelen har sine ting
som om hennes mor snakker.
Dens footprint toner
under støvet fra stranden,
Mens vind svarer,
som en bekymret mor,
flytte de hvite blomstene
Almond fra stranden.
Og blant disse busker
uforsiktig Luke,
jord bort sin steiner
å la en seng.
Og sendt ut kroppen
La på fanget ditt.
Stjerner våke over deg
fra sin posisjon på toppen
Mens månen dekker
med et lag av papir.
På dette stedet for ingen
en forlatt barn sover
overnatte med ham.
Skog, skog av grenen på treet,
blomst plante føttene,
stønn månen høy
med sin kappe av rolle
Mens drømmen tar deg
at kyss av lidenskap,
omfavnelse av hennes mor
varmen i ditt hjerte,
kjærlighet som du alltid ønsket
og at han aldri møtt.
Antonia-dalen
(Avhengig av copyright)
BÚLGARO
9 СТИХОТВОРЕНИЕ ДЕТЕТО ИЗОСТАВЕНИ
Той се усмихва тъмната нощ
и боядисани черно земята
между градини и къщи,
спокойно devota и съжаление
между сенките крият
сладостта на лицето.
Пътеката далеч назад.
Отпечатъци наляво по пътя си
записани на пътека
връщане към нищо.
Очите му половината затворени,
едва отличава
влага на стъпките си.
Преминаването листа сянка
прозрачност на лицето му
и в десети от секундата
Вашият щамповане, вакуум
връща на сенки
сякаш нищо не се случи.
И резултатът от тази къща,
изоставени невинност.
Тъжно и твърди корени
записаните води до гърба.
Резултат от разбито!
Надежда за утре
Вие сте все още трудно пътища
под погледа си оферта,
събиране на отпадъците
да стопли душата си.
Рая има свои неща
както ако майка си говорят.
Си отпечатък избледнява
под праха от плажа,
Докато бриз отговаря,
като съответните майка,
Преместване на бели цветя
бадем от плажа.
И сред тези храсти
невнимателно трева,
почвата далеч си камъни
да позволите на легло.
И припадна тяло
Оставете на скута си.
Звездите бди над вас
от престола си на върха
Докато Луната покрива
със слой от хартия.
На това място на никой
изоставени деца спи
остане през нощта с него.
Шумоли клон на дървото,
цвете засаждане нозете му,
стенания високо Луната
с мантията на роля
Докато Сънят ви отвежда
Тази целувка на страстта,
прегръдката на майка си
топлината на сърцето си,
Любовта винаги е искал
и че той никога не изпълнени.
Антония долина
(Авторски)
COREANO
9 시를 포기 하는 아이
그는 어두운 밤 미소
그려진 검은 지구
정원과 주택, 사이
진정 devota 및 후회
그림자 숨기 사이
얼굴의 단 맛입니다.
흔적 멀리 뒤에.
가 길에 왼쪽 지문
흔적에 기록
다시 아무것도 제공 합니다.
절반 닫힌 그의 눈
겨우 구별
당신의 발자취의 습기입니다.
통로 나뭇잎 그림자
그의 얼굴의 명 석
그리고 두 번째의 1/10 초
프레스, 진공
그림자를 다시 가져온다
마치 아무 일도.
그리고 그 집의 결과
버려진된 무죄입니다.
슬 프 고 힘든 뿌리
뒷면에 기록 된 리드입니다.
부서진된 집의 결과!
내일에 대 한 희망
당신은 아직 하드 경로
부드러운 시선 아래
폐기물 수집
당신의 영혼을 따뜻하게.
천국은 그들의 것
그녀의 어머니 얘기 로입니다.
그것의 발자국 사라져 요
아래 해변에서 먼지
바람에 응답 하는 동안
걱정된 하는 어머니로 서
흰 꽃을 이동
해변에서 아몬드입니다.
그리고 그 나무 사이
부주의 한 잡 초,
멀리 돌 토양
침대를.
그리고 몸 밖으로 통과
당신의 무릎에 두고.
별을 지켜
상단에 그의 보좌에서
달 커버 하는 동안
종이의 레이어.
아무도이 이곳에서
버려진된 아이 잔 다
그와 함께 밤을 유지.
트리에서 분기 rustles
그의 발을 재배 하는 꽃
높은 달 끙
역할의 맨 틀과
꿈 이동 하는 동안
그의 키스 열정,
그녀의 어머니의 포옹
당신의 심 혼의 온정
당신은 항상 싶 었 어 요 사랑
그리고는 그가 만난 적입니다.
안토니 아 밸리
(저작권)에 따라
CHECO
9 BÁSEŇ OPUŠTĚNÉ DÍTĚ
Temné noci se usmívá
a natřené černou zemi
mezi zahradami a domů,
klidná devota a lítost
mezi stíny, skrytí
sladkost tváře.
Stezka daleko za sebou.
Otisky na cestě
na stopě
vracení se k ničemu.
Jeho oči, napůl přivřených
stěží rozlišit
vlhkost vašich stopách.
Průchod ponechává stín
přehlednost jeho tváře
a v desetinách sekundy
razítkování, vakuum
přináší zpět do stínu
jako by se nic nestalo.
A v důsledku toho domu,
opuštěné nevinnost.
Smutný a těžké kořeny
zaznamenané vede do zad.
Výsledek z rozbitého domova!
Naděje pro zítřek
jste stále těžké cesty
pod vaší nabídky,
sběr odpadu
teplé vaši duši.
Nebe má své věci
jako by její matka mluvit.
Jeho stopa mizí
v prachu z pláže,
Zatímco vítr reaguje,
jako dotčený matka,
přesouvání bílé květy
mandle od pláže.
A mezi ty keře
neopatrný trávu,
půdy pryč své kameny
nechat postel.
A omdlela tělo
ponechte na klíně.
Hlídat hvězdy
ze svého trůnu v horní
Zatímco měsíc pokrývá
s vrstvou papíru.
V tomto místě nikdo
opuštěné dítě spí
Zůstaňte na noc s ním.
Nabízí větev stromu,
květina nohou,
naříká vysoký měsíc
s jeho pláštěm role
Zatímco sen vás zavede
ten polibek vášně,
objetí její matky
teplo tvého srdce,
láska vždycky chtěl
ESLOVACO
9 BÁSEŇ OPUSTENÉ DIEŤA
Usmieva temnej noci
a lakované čierne Zeme
medzi záhrady a domy,
upokojiť devota a ľutovať
medzi tiene skrýva
sladkosť tvár.
Chodník pozadu.
Odtlačky prstov na svojej ceste
zaznamenané na chodník
dať späť na nič.
Jeho oči napoly zatvorené,
ťažko odlíšiť
vlhkosť z vašich stopách.
Priechod listy tieň
prehľadnosť jeho tvár
a v desatinách sekundy
lisovanie, vákuové
prináša späť do tieňov
ako by sa nič nestalo.
A v dôsledku toho domu,
opustené nevinnosť.
Smutné a ťažké korene
zaznamenané vedie späť.
Výsledok z rozbitého domova!
Dúfam, že zajtra
ste stále ťažké cesty
za vaše ponuky pohľad,
zber odpadu
zahriať dušu.
Nebo má svoje veci
ako keby matkou hovoriť.
Jeho stopa mizne
pod prachu od pláže
Kým vánok reaguje,
ako príslušného matka,
pohybujú biele kvety
Mandľový od pláže.
Medzi tie kríky
neopatrný burín,
pôdne preč svoje kamene
Dajte posteľ.
A omdlela telo
Nechajte na kolenách.
Hviezdy sledovať cez vás
z trónu v hornej
Aj keď mesiac pokrýva
vrstvou papiera.
Na tomto mieste nikto
opustené dieťa spí
ostať cez noc s ním.
Rustles vetva na strome
Kvetinová výsadba jeho nohy,
narieka mesiac vysoká
s jeho plášť úlohu
Zatiaľ čo sen vás
Ten bozk vášne,
Objatie svojej matky
teplo zo svojho srdca,
láska vždy chcela že ho nikdy nepotkal.
Antonia údolí
(Podléhající copyright)
TAILANDÉS
กลอน 9 เด็กถูกทอดทิ้ง
ยิ้มกลางคืนมืด
และทาสีดำดิน
สวนและบ้าน
สงบ devota และเสียใจ
ระหว่างเงาซ่อน
ความหวานหอมของใบหน้า
ทางไกลหลัง
ลายนิ้วมือซ้ายนั้น
บันทึกไว้ในทาง
ความรับผิดชอบอะไร
ตาครึ่งปิด
แทบไม่แตกต่าง
ความชื้นของเท้าของคุณ
เส้นทางออกจากเงา
lucidity ของใบหน้าของเขา
และ ในหนึ่งตำแหน่งของวินาทีที่
ดูดของปั๊ม
นำกลับไปเงา
ถ้าไม่มีอะไรเกิดขึ้น
และผลของบ้าน
ละทิ้งความบริสุทธิ์
รากเศร้า และยาก
ลูกค้าเป้าหมายที่บันทึกไว้ไปด้านหลัง
ผลบ้านแตก
ความหวังสำหรับวันพรุ่งนี้
คุณมีเส้นทางยังยาก
ภายใต้สายตาของคุณชำระเงิน
รวบรวมขยะ
อุ่นจิตใจของคุณ
สวรรค์มีสิ่งของพวกเขา
เช่นถ้าแม่เธอพูด
ค่อย ๆ ปรากฏรอยเท้าของ
ใต้ฝุ่นจากทะเล
ในขณะที่สายลมตอบ
เป็นแม่กังวล
ย้ายดอกไม้สีขาว
อัลมอนด์จากชายหาด
และ ระหว่างพุ่มไม้เหล่านั้น
วัชพืชสะเพร่า
ดินเก็บหินของ
ให้นอน
และร่างกายผ่านออก
ปล่อยบนตักของคุณ
ดาวดูแลคุณ
จากบัลลังก์ที่ด้านบน
ในขณะที่ดวงจันทร์ครอบคลุม
มีชั้นของกระดาษ
ในนี้ของใคร
นอนเป็นเด็กที่ถูกทอด
พักค้างคืนกับเขา
Rustles สาขาบนต้นไม้
เท้า ปลูกดอกไม้
moans จันทร์สูง
มีหิ้งของบทบาท
ในขณะที่ความฝันพาคุณ
การจูบของความรัก
อ้อมกอดของแม่ของเธอ
อบอุ่นใจ
ความรักที่คุณต้องการเสมอ
และที่เขาไม่เคยพบ
วัลเลย์ Antonia
(มีลิขสิทธิ์)
UCRANIANO
ВІРШ 9 ДИТИНИ, ВІДМОВИВСЯ ВІД
Він посміхається темну ніч
і пофарбовані чорна Земля
між садів і будинків,
спокійні devota й жаль
між тіні, приховування
солодкість обличчя.
Слід далеко позаду.
Відбитки пальців, залишили на своєму шляху
записані на слід
віддача нічого.
Його половина закритими очима,
ледве відрізняє
вологи ваш стопах.
Проходження листям тінь
ясність його обличчя
і в десятих часток секунди
тиснення, вакуумні
Повертає тіні
як ніби нічого не сталося.
І в результаті цього будинку,
кинутих невинності.
Сумно і жорсткий коріння
записані веде назад.
Результат розбитого будинку!
Надія на завтрашній день
ти ще важко контури
під ваш тендер поглядом,
збір відходів
тепле вашу душу.
Небо має свої речі
як би мати говорити.
Його слід зникає
під пилу від пляжу,
У той час як вітер реагує,
як зацікавлені мати,
переміщення білі квіти
Мигдаль від пляжу.
І серед цих чагарників
Недбале бур'янів,
Відстань до грунту його камені
Нехай ліжко.
І переданий на тілі
Залиште на колінах.
Зірки дивитися через ви
з його трон у верхній
У той час як охоплює місяць
з шар паперу.
В цьому місці з ніхто
Покинутої дитини спить
залишитися на ніч з ним.
Шумить відділення на дереві,
квітка, посадки йому ноги,
стогони місяць високий
з її мантії роль
Хоча займає мрія
що поцілунок пристрасті,
обійми своєї матері
тепло вашого серця,
любов, що ви завжди хотіли
і що він ніколи не зустрілися.
Антонія Долина
(Об'єктом авторських)
ESLOVENO
9 PESMI OTROK, ZAPUŠČENIH
Se nasmehne temno noč
in pobarvane črno zemljo
med vrtovi in hiš,
mirno devota in obžalovanje
med sence, skrivanje
sladkost obraz.
Pot daleč zadaj.
Prstni odtisi, levo na pot
zabeleženih na poti
vrača se v nič.
Njegova polovica zaprtimi očmi,
komaj ločijo
vlage tvoje stopinje.
Prehod listi v senci
Lucidnost njegov obraz
in v desetinkah sekunde
vaš žigosanje, vakuum
pripelje nazaj v senci
kot da se ni nič zgodilo.
In rezultat te hiše,
zapuščeni nedolžnosti.
Žalostno in težko korenine
zapisnik vodi nazaj.
Rezultat počene doma!
Upanje za jutri
vi ste še vedno težko poti
pod vaš razpis pogleda,
zbiranje odpadkov
toplo svojo dušo.
Heaven je svoje stvari
kot da mamo govorijo.
Svoj odtis umiril
pod prah od plaže,
Medtem ko je vetrič odziva,
kot zadevnih mati,
gibljejo bele rože
mandljev od plaže.
In med temi grmovje
nepreviden plevela,
tal proč kamne
da naj postelja.
In onesvestil telesa
pustite na vaš svitek.
Zvezde bedeti nad vami
od svoj prestol na vrhu
Medtem ko luna pokriva
s plastjo papirja.
V ta kraj nihče
zapuščeni otrok spi
ostanejo v noči z njim.
Rustles veja na drevesu,
cvet sadilnega noge,
moans visoko luna
z njegovo plašč vlogo
Medtem ko sanje vas popelje
da je poljub strasti,
v objemu svoje matere
toplino svojega srca,
ljubezen, ki ste si vedno želeli
VIETNAMITA
9 BÀI THƠ TRẺ EM BỊ BỎ RƠI
Ông cười đêm tối
sơn màu đen đất
giữa các khu vườn và nhà ở,
Bình tĩnh devota và rất tiếc
giữa bóng ẩn
vị ngọt của một khuôn mặt.
Đường xa phía sau.
Các dấu vân tay để lại trên đường
ghi lại trên đường mòn
đưa lại cho không có gì.
Đôi mắt của mình một nửa đóng cửa,
hầu như không phân biệt
độ ẩm của bước chân của bạn.
Việc thông qua lá bóng tối
sáng suốt của khuôn mặt của mình
và trong phần mười của một giây
Máy hút dập, của bạn
mang lại cho bóng tối
Nếu như không có gì xảy ra.
Và kết quả của ngôi nhà đó,
vô tội bị bỏ rơi.
Buồn và khó rễ
ghi lại dẫn đến phía sau.
Kết quả của ngôi nhà bị hỏng!
Hy vọng cho tương lai
mày vẫn còn khó đường dẫn
theo chiêm ngưỡng đấu thầu của bạn,
thu thập các chất thải
để làm ấm linh hồn của bạn.
Thiên đàng có những thứ của họ
như nếu mẹ cô nói.
Dấu chân của nó tăng dần
dưới các bụi từ bãi biển,
Trong khi gió đáp ứng,
là một người mẹ có liên quan,
di chuyển các hoa màu trắng
hạnh nhân từ bãi biển.
Và trong số những bụi cây
cỏ dại bất cẩn,
đất đi đá của nó
để một giường.
Và thông qua trong cơ thể
để lại trên đùi của bạn.
Các ngôi sao xem qua bạn
từ ngôi vua của mình ở đầu
Trong khi Mặt Trăng nằm trên một
với một lớp giấy.
Ở đây không có ai
một đứa trẻ bị bỏ rơi ngủ
ở lại đêm với anh ta.
Rustles chi nhánh trên cây,
Hoa trồng đôi chân của mình,
moans mặt trăng cao
với lớp phủ của vai trò
Trong khi giấc mơ sẽ đưa bạn
nụ hôn đó của niềm đam mê,
Các ôm hôn của mẹ
ấm áp của trái tim của bạn,
tình yêu bạn luôn luôn muốn
và rằng ông không bao giờ đáp ứng.
Antonia Valley
(Tùy thuộc vào bản quyền)
RUMANO
9 POEM COPILUL ABANDONAT
El zâmbeşte noaptea întunecată
şi pământul negru pictat
între grădini şi case,
silviu calmă şi regret
între umbre ascunde
dulceata de o fata.
Traseu mult în urmă.
Amprentele stânga pe cale
înregistrate pe traseu
dând înapoi la nimic.
Ochii jumătate închişi,
abia se disting
umiditate de urmele dvs.
Trecerea lasă umbra
luciditate faţa lui
în zecimi de secundă
dumneavoastră aspirator de ambutisare,
aduce înapoi la umbra
ca în cazul în care nu sa întâmplat nimic.
Şi rezultatul că casa,
nevinovăţie abandonate.
Trist şi greu de rădăcini
înregistrate duce la spate.
Rezultatul casa spart!
Speranta pentru Maine
sunteţi încă greu de căi
sub privirea ta de licitaţie,
colectarea deseurilor
pentru a încălzi sufletul tău.
Cer are lucrurile lor
ca şi în cazul în care mama ei vorbesc.
Amprenta acestuia dispare
sub praful de pe plaja,
În timp ce briza răspunde,
ca o mamă în cauză,
mutarea flori albe
migdale de plajă.
Şi printre aceste tufe
neglijent de buruieni,
solului departe sale pietre
pentru a lăsa un pat.
Şi a trecut în organism
lăsaţi poală.
Stele ma uit peste tine
la tronul său în partea de sus
În timp ce luna acopera
cu un strat de hârtie.
În acest loc de nimeni
doarme un copil abandonat
staţi noapte cu el.
Rustles sucursala pe copac,
picioarele lui, de plantare de flori
gemetele luna mare
cu mantia sa de rol
În timp ce visul va duce
acel sărut de pasiune,
embrace de mama ei
caldura inimii tale,
ai vrut mereu de dragoste
şi că am întâlnit niciodată
şi că el a întâlnit niciodată.
Antonia Valley
(În funcţie de drepturile de autor)
CATALÁN
9 POEMA EL NEN ABANDONAT
Somriu la nit fosca
i la terra pintat de negre
entre els jardins i cases,
devota tranquil i pena
entre les ombres amagant
la dolçor d'una cara.
El sender lluny darrere.
Empremtes de l'esquerra en el seu camí
gravat de la pista
retornar a res.
Ulls que mig tancats,
amb prou feines distingeix
la humitat de l'intel·lecte.
El passatge deixa l'ombra
la lucidesa de la seva cara
i en dècimes de segon
el seu buit estampar,
porta de nou a l'ombra
com si res no passava.
I el resultat d'aquesta casa,
innocència abandonat.
Arrels tristes i durs
porta gravat a l'esquena.
Resultat de la llar trencat!
Esperança per demà
Ets camins encara durs
sota la teva tendra mirada,
recollida de residus
per escalfar l'ànima.
Cel té les seves coses
com si la seva mare parlar.
La petjada de s'esvaeix
sota la pols de la platja,
Mentre que la brisa respon,
com una mare preocupat,
movent-se les flors blanques
Ametlla de la platja.
I entre els arbustos
males herbes descuidat,
distància del sòl les seves pedres
per deixar un llit.
I passat de cos
deixar a la seva falda.
Les estrelles vetllar per vostè
del tron a la part superior
Mentre la lluna cobreix
amb una capa de paper.
En aquest lloc de ningú
capacitat per a un nen abandonat
allotjar-la nit amb ell.
Atapeïda de la branca d'arbre,
flor de plantar els peus,
gemega la lluna alta
amb el seu mantell de paper
Mentre que el somni et porta
aquell petó de passió,
l'abraçada de la seva mare
l'escalfor del seu cor,
l'amor que sempre volia
i que mai va conèixer.
Antonia Vall
(Subjecte a drets d'autor)
RUSO
ОТКАЗАЛИСЬ ОТ РЕБЕНКА 9 СТИХОТВОРЕНИЕ
Он улыбается темная ночь
и окрашены черной земли
между садами и дома,
спокойствие devota и сожаление
между тенями скрытие
сладость лица.
Тропа далеко позади.
Отпечатки пальцев на своем пути
Записанная на тропе
отдавая ничего.
Его глаза, половина закрыты,
едва отличается
влажность вашим стопам.
Проход оставляет тени
ясность его лицо
и в десятых долях секунды
штамповка, вакуум
приносит назад в тени
как будто ничего не произошло.
И в результате этого дома
заброшенные невинность.
Грустно и тяжело корни
записанные приводит к спине.
Результат неблагополучной семье!
Надежды на завтра
ты по-прежнему трудно пути
под Ваш нежный взгляд,
сбор отходов
чтобы согреть вашу душу.
Небо имеет свои вещи
как если бы ее мать говорить.
Его след исчезает
под пыль от пляжа,
В то время как Бриз отвечает,
как заинтересованные мать,
Перемещение белые цветки.
миндаль от пляжа.
И среди этих кустарников
небрежно сорняков,
почвы от его камней
чтобы разрешить кровати.
И прошло вне тела
Оставьте на ваших коленях.
Звезды наблюдать за вами
со своего трона в верхней
Хотя Луна охватывает
с слоем бумаги.
В этом месте никто
брошенный ребенок спит
остаться на ночь с ним.
Шуршит филиал на дерево,
цветок, посадка его ноги,
стоны Луны высокая
с его мантии роли
В то время как мечта принимает вас
что поцелуй страсти,
объятия своей матери
тепло вашего сердца
любовь, вы всегда хотели
и что он никогда не встречался.
Антония Долина
(В зависимости от авторского права)
INGLÉS
9 POEM THE CHILD ABANDONED
He smiles the dark night
and painted black earth
between gardens and houses,
calm devota and regret
between the shadows hiding
the sweetness of a face.
The trail far behind.
Fingerprints left on its way
recorded on the trail
giving back to nothing.
His eyes half closed,
barely distinguished
the moisture of your footsteps.
The passage leaves the shadow
the lucidity of his face
and in tenths of a second
your stamping, vacuum
brings back to the shadows
as if nothing happened.
And the result of that House,
abandoned innocence.
Sad and hard roots
recorded leads to the back.
Result of the broken home!
Hope for tomorrow
you are still hard paths
under your tender gaze,
collecting waste
to warm your soul.
Heaven has their things
as if her mother speak.
Its footprint fades
under the dust from the beach,
While the breeze responds,
as a concerned mother,
moving the white flowers
almond from the beach.
And among those bushes
careless weed,
soil away its stones
to let a bed.
And passed out body
leave on your lap.
The stars watch over you
from his throne at the top
While the Moon covers
with a layer of paper.
In this place of no one
an abandoned child sleeps
stay the night with him.
Rustles the branch on the tree,
flower planting his feet,
moans the moon high
with its mantle of role
While the dream takes you
that kiss of passion,
the embrace of her mother
warmth of your heart,
love you always wanted
and that he never met.
Antonia Valley
(Subject to copyright)
HOLANDÉS
9 GEDICHT HET KIND VERLATEN
Hij glimlacht de donkere nacht
en geschilderde zwarte aarde
tussen tuinen en huizen,
kalm devota en spijt
tussen de schaduwen verbergen
de zoetheid van een gezicht.
De trail ver achter.
Vingerafdrukken op weg links
opgenomen op de trail
teruggeven aan niets.
Zijn ogen die half dicht,
nauwelijks onderscheiden
het vocht van uw voetstappen.
De passage verlaat de schaduw
De luciditeit van zijn gezicht
en in tienden van een seconde
uw stempelen, vacuüm
brengt terug op de schaduwen
alsof er niets gebeurd.
En het resultaat van dat huis,
verlaten onschuld.
Triest en harde wortels
opgenomen leidt tot de achterkant.
Resultaat van het gebroken huis!
Hoop voor morgen
u bent nog steeds moeilijk paden
onder uw inschrijving blik,
inzameling van afval
te warm je ziel.
Hemel heeft hun dingen
alsof haar moeder spreken.
Zijn voetafdruk verdwijnt
onder het stof van het strand
Terwijl de wind reageert,
Als een betrokken moeder,
de witte bloemen verplaatsen
amandel van het strand.
En onder deze struiken
achteloos onkruid,
de stenen weg de bodem
om te laten een bed.
En doorgegeven uit lichaam
laat op je schoot.
De sterren kijken over u
van zijn troon boven
Terwijl betrekking heeft op de maan
met een laag papier.
In deze plaats van niemand
een verlaten kind slaapt
overnachten met hem.
De tak op de boom, ritselt
bloem planten zijn voeten,
de maan hoog kreunt
met de mantel der rol
Terwijl de droom u neemt
That kiss van passie,
de omhelzing van haar moeder
warmte van uw hart,
liefde die je altijd al wilde
en dat hij nog nooit ontmoet.
Antonia Valley
(Auteursrechtelijk)
FRANCÉS
9 POÈME L'ENFANT ABANDONNÉ
Il sourit à la nuit noire
et peinte terre noire
entre jardins et maisons,
regret et devota calme
entre les ombres cachent
la douceur d'un visage.
Le sentier très loin derrière.
Empreintes digitales sur son chemin à gauche
enregistré sur la piste
redonner à rien.
Ses yeux à que moitié fermée,
distingue à peine
l'humidité de vos traces.
Le passage laisse l'ombre
la lucidité de son visage
et en dixièmes de seconde
votre aspirateur emboutissage,
ramène à l'ombre
comme si de rien n'était.
Et le résultat de cette maison,
innocence abandonné.
Racines tristes et durs
enregistré de câbles à l'arrière.
Résultat de la maison cassée !
Espoir pour demain
Tu es encore durs chemins
sous votre regard tendre,
collecte de déchets
pour réchauffer votre âme.
Le ciel a leurs choses
comme si parle de sa mère.
Son empreinte se fane
sous la poussière de la plage,
Alors que la brise répond,
comme une mère concernée,
déplacer les fleurs blanches
amande de la plage.
Et parmi ces buissons
mauvaises herbes imprudente,
le sol loin ses pierres
pour faire un lit.
Et corps sortit
laisser sur vos genoux.
Les étoiles veillent sur vous
de son trône au sommet
Alors que la lune couvre
avec une couche de papier.
Dans ce lieu de nul
un enfant abandonné dort
passer la nuit avec lui.
Fait du bruit de la branche dans l'arbre,
fleur planter ses pieds,
gémit la lune haute
avec son manteau de rôle
Alors que le rêve vous emmène
ce baiser de passion,
l'étreinte de sa mère
chaleur de ton coeur,
amour vous avez toujours vouluet qu'il ne répondait jamais.
Vallée d'Antonia
(Sous réserve de droits d'auteur)
ALEMÁN
9 GEDICHT DAS KIND AUFGEGEBEN
Er lächelt die dunkle Nacht
und gemalte schwarze Erde
zwischen Gärten und Häusern,
Devota zu beruhigen und bedauern
zwischen den Schatten verstecken
die süße eines Gesichts.
Die Spur weit abgeschlagen.
Fingerabdrücke auf dem Weg
aufgenommen auf der Spur
Gibt zurück, nichts.
Seine Augen halb geschlossen,
kaum zu unterscheiden
die Feuchtigkeit der Ihre Spuren.
Die Passage lässt den Schatten
die Klarheit seines Gesichts
und in Zehntelsekunden
Ihr Stempelfarbe, Vakuum
bringt zurück in den Schatten
als ob nichts geschehen.
Und das Ergebnis des Hauses,
verlassene Unschuld.
Traurig und schwer Wurzeln
aufgezeichnete führt an der Rückseite.
Sich aus der zerrütteten Familie!
Hoffnung auf morgen
Sie sind immer noch schwer Pfade
unter den zarten Blick,
Sammeln von Abfällen
um deine Seele zu wärmen.
Der Himmel hat ihre Sachen
als ob ihre Mutter sprechen.
Seine Präsenz verblasst
unter dem Staub vom Strand,
Während der Wind reagiert,
als betroffene Mutter
Verschieben Sie die weißen Blumen
Mandel vom Strand entfernt.
Und unter den Büschen
sorglos Unkraut,
Boden Sie entfernt seine Steine
ein Bett zu lassen.
Und übergebenen, Körper
lassen Sie auf Ihrem Schoß.
Die Sterne wachen über Sie
von seinem Thron an der Spitze
Während der Mond abdeckt
mit einer Schicht aus Papier.
An dieser Stelle niemanden
ein verlassenes Kind schläft
die Nacht mit ihm zu bleiben.
Rauscht den Zweig am Baum,
Blume Pflanzen seine Füße,
stöhnt den Mond hoch
mit seinen Mantel der Rolle
Während der Traum Sie nimmt
diesen Kuss der Leidenschaft
die Umarmung der Mutter
die Wärme deines Herzens,
Liebe, die du immer wolltest
und dass er noch nie getroffen.
Antonia-Tal
(Urheberrechtlich)
ITALIANO
9 POESIA IL BAMBINO ABBANDONATO
Sorride la notte oscura
e verniciata nera terra
tra giardini e case,
rammarico e devota calmo
tra le ombre che nascondono
la dolcezza di una faccia.
Il sentiero lontano dietro.
Impronte digitali a sinistra sulla sua strada
registrato sul sentiero
dare indietro a nulla.
Gli occhi che mezzo chiusi,
distingue a malapena
l'umidità dei vostri passi.
Il passaggio lascia l'ombra
la lucidità del suo volto
e in decimi di secondo
il tuo vuoto stampaggio,
riporta alle ombre
come se niente fosse.
E il risultato di quella casa,
abbandonata innocenza.
Radici triste e dure
registrato porta sul retro.
Risultato della casa rotta!
Speranza per domani
sei percorsi ancora duri
sotto il tuo sguardo tenero,
raccolta dei rifiuti
per riscaldare la vostra anima.
Cielo ha loro cose
come se parla di sua madre.
Sua impronta svanisce
sotto la polvere dalla spiaggia,
Mentre la brezza risponde,
come una madre interessata,
i fiori bianchi in movimento
mandorle dalla spiaggia.
E tra quei cespugli
incurante delle infestanti,
terreno via sue pietre
per lasciare un letto.
E passato fuori corpo
lasciare il vostro giro.
Le stelle vegliano su di te
dal trono al top
Mentre la luna copre
con uno strato di carta.
In questo luogo di nessuno
dorme un bambino abbandonato
passare la notte con lui.
Fruscii del ramo dell'albero,
fiori piantare i suoi piedi,
geme la luna alta
con il suo manto di ruolo
Mentre il sogno ti porta
quel bacio di passione,
l'abbraccio di sua madre
calore del tuo cuore,
amore che hai sempre desiderato
e che non ha mai incontrato.
Valle di Antonia
(Soggetta a copyright)
DANÉS
9 DIGT BARNET OPGIVET
Han smiler den mørke nat
og malet sort jord
mellem haver og huse,
rolig devota og beklagelse
mellem skyggen gemmer sig
sødme af et ansigt.
Sporet langt bagefter.
Fingeraftryk på vej til venstre
indspillet på sporet
at give tilbage til intet.
Hans halvt lukkede øjne,
knapt skelnes
fugt i dine fodspor.
Passage efterlader skyggen
for lucidity af hans ansigt
og i tiendedele af et sekund
din stempling, vakuum
bringer tilbage til skyggerne
som om intet var hændt.
Og resultatet af dette hus,
forladte uskyld.
Trist og hårdt rødder
registrerede kundeemner til bagsiden.
Resultatet af den brudte hjem!
Håb for i morgen
du er stadig hårdt stier
under dit bud blik,
indsamling af affald
at varme din sjæl.
Himlen har deres ting
som om hendes mor taler.
Sit fodaftryk svinder
under støv fra stranden,
Mens brisen reagerer,
en bekymret mor,
flytter den hvide blomster
mandel fra stranden.
Og blandt disse buske
skødesløs ukrudt,
jord væk sin sten
at lade en seng.
Og besvimede krop
forlade på skødet.
Stjerner våge over dig
fra sin trone i toppen
Mens månen dækker
med et lag af papir.
På dette sted af ingen
en forladt barn sover
Bo natten med ham.
Rasler gren på træet,
blomst plantning hans fødder,
jamrer månen højt
med sin kappe af rolle
Mens drømmen tager du
at kiss of passion,
omfavnelse af hendes mor
varmen i dit hjerte,
elsker du altid ønsket
og at han aldrig mødt.
Antonia Valley
(Med forbehold for ophavsret)
CHINO
9 首诗被遗弃的孩子
他微笑着漆黑的夜晚
和黑漆的地球
之间的花园和房子，
平静 devota 和遗憾
隐藏的阴影之间
甜蜜的一张脸。
小路远远落后。
其路上留下的指纹
追踪记录
回馈到没什么。
半闭着眼睛
几乎没有区别
水分的你的脚步声。
通过留下阴影
透彻的他的脸
在十分之几秒
您冲压，真空
带回的阴影
仿佛什么都没发生。
和那所房子的结果
被遗弃的清白。
悲伤和难的根源
到后面的记录的线索。
家庭破碎的结果 ！
明天的希望
你是仍然硬的路径
你温柔的注视下
收集垃圾
温暖你的灵魂。
天上有他们的东西
就像她的母亲说话。
其足迹淡
根据在海滩上的灰尘
虽然微风响应，
作为一个关注的母亲，
移动的白花
海滩的杏仁。
那些树丛中
粗心的杂草，
土壤带走它的石头
要让一张床。
和传递出身体
留在你的膝上。
星星守护你
从他的宝座上顶部
虽然讲述的是月亮
一层纸。
在这个没有人的地方
被遗弃的孩子睡觉
和他过夜。
悉悉作响，科在树上
花卉种植他的脚，
呻吟的月亮高
用其地幔的作用
虽然梦想带你
那一吻的激情，
她的母亲的拥抱
温暖你的心的
你一直想要的爱
和他从未见过。
安东妮亚谷
（著作权）
9 詩、子供の放棄
彼は暗い夜を笑顔します。
塗られた黒の大地
家と庭
穏やかな本店と遺憾の意
非表示の影の間
顔の甘さ。
道遠く。
その方法に残された指紋
道の記録
何もへの恩返し。
彼の目を半分閉じて、
ほとんどの区別
あなたの足跡の水分。
通路の葉影
彼の顔の明快さ
2 番目の 10 分の 1
プレス、真空
影に戻ります
何も起こらなかったかのように。
その家の結果
放棄された無実。
悲しいとハードのルーツ
背面に記録されたリード。
壊れた家の結果 ！
明日への希望
あなたはまだハード ・ パスです。
あなたの入札の視線の下で
廃棄物の収集
あなたの魂を。
天国は彼らのものを持っています
彼女の母親の話すかのように。
そのプリントをフェードします。
ビーチから塵の下で
風応答中
関係の母として
白い花を移動
アーモンド ビーチから。
これらの茂みの間で
不注意な雑草
その石を離れて土します。
ベッドに。
心身を渡されました。
あなたのラップを残します。
星を見守る
上部に彼の王位から
月をカバーしながら
紙の層。
この 1 つの場所で
放棄された子供は眠る
彼と一緒に夜をとどまります。
ツリーのブランチをそよぐ
彼の足を植える花します。
高い月うめき声
そのマントの役割
夢があなたをかかる
その情熱のキス
彼女の母親の抱擁
あなたの心の暖かさ
愛は常にしたいです。
彼は会ったことを。
アントニア ・ バレー
（著作権）
FINLANDÉS
9 RUNO HYLÄTTY LAPSI
Hän hymyilee pimeä yö
maan ja maalattu musta
välillä puutarhoja ja taloja,
rauhallinen devota ja pahoillani
välillä piilossa varjot
makeus kasvot.
Reitti kaukana jäljessä.
Sormenjälkiä jää matkalla
Mitattu jäljillä
antaa takaisin mitään.
Silmät puoliksi ummessa
tuskin erottaa
kosteutta oman jalanjälkiä.
Matkan lähtee varjo
hänen kasvonsa selkeys
ja sekunnin kymmenesosina
leimaamalla, tyhjiö
tuo varjot
ikään kuin mitään ei tapahtunut.
Ja tuon talon tulos
hylättyjä viattomuutta.
Surullinen ja kova juuret
kirjataan johtaa takaisin.
Seurausta rikki kotona!
Toivottavasti huomenna
olet silti kova polut
tarjouksen katseesi alla
jätteiden
lämmin sielusi.
Heaven on asiat
ikään kuin hänen äitinsä puhua.
Sen jalanjäljen haalistuu
ala-ranta, pölyn
Vaikka breeze vastaa:
asianomaisen äitinä
liikkuvat valkoisia kukkia
Almond päässä rannasta.
Ja nämä pensaat
huolimaton weed
maaperän sen kivet
Anna sänky.
Ja sammui kehon
Jätä sylissäsi.
Tähtiä katson perääsi
hänen valtaistuimensa huipulla
Kuu kattaa
kerros paperia.
Täällä ketään
hylätty lapsi nukkuu
yön hänen kanssaan.
Rapisee haara puu,
kukka istutus hänen jalkansa
moans high moon
sen rooli vaippa
Kun unelma vie
intohimo, että kiss
hänen äitinsä omaksua
lämpöä sydämesi,
Love aina halunnut
ja että hän on koskaan tavannut.
Antonia Valley
(Copyright)
POLACO
9 POEM DZIECKO PORZUCONE
On uśmiecha się ciemna noc
i malowane ziemi czarnej
pomiędzy ogrodów i domów,
spokojny devota i żal
między cienie, ukrywanie
słodycz twarz.
Szlak daleko w tyle.
Odciski palców w lewo na drogę
na szlaku
dając z powrotem do niczego.
Jego oczy, które pół zamknięte,
ledwo odróżnić
wilgoć swoje ślady.
Przejście pozostawia cienia
jasność twarzy
i w dziesiątych sekundy
tłoczenia, próżni
przywraca do cieni
tak, jakby nic się nie stało.
A wynik tego domu,
opuszczony niewinności.
Smutny i twardych korzeni
nagrane prowadzi do tyłu.
Wynik rozbitej!
Nadzieja na jutro
Jesteś nadal trudne ścieżki
w przetargu wzrok,
zbieranie odpadów
do ogrzania duszy.
Niebo ma swoje rzeczy
jakby jej matka mówić.
Jego ślad znika
w kurzu z plaży,
Podczas gdy wiatr odpowiada,
jako zainteresowane matki,
białe kwiaty w ruchu
migdałowy z plaży.
I wśród tych krzewów
nieostrożny chwastów,
gleby od jej kamienie
Niech łóżko.
I rozdawane ciała
zostawić na kolanach.
Gwiazdy czuwają nad tobą
z tronu na górze
Podczas gdy księżyc obejmuje
z warstwą papieru.
W tym miejscu nikt
porzucone dziecko śpi
zatrzymać się na noc z nim.
Szumi gałąź w drzewie,
nogi, sadzenie kwiatów
jęki wysokiej księżyca
z jego płaszcz roli
Natomiast sen zabierze Cię
Ten pocałunek, męki,
objęciach matki
ciepło serca,
miłość zawsze chciałeś
i że nigdy nie spotkał.
Antonia Valley
(Podlega prawu autorskiemu)
9 POEMA A CRIANÇA ABANDONADA
Ele sorri a noite escura
e a terra pintada de preta
entre jardins e casas,
arrependimento e devota calma
entre as sombras escondendo
a doçura de um rosto.
A trilha para trás.
Impressões digitais que deixou no seu caminho
gravado na trilha
dando volta para nada.
Os olhos que meio fechados,
distingue-se mal
a umidade dos seus passos.
A passagem deixa a sombra
a lucidez do rosto
e em décimos de segundo
seu carimbo, vácuo
traz de volta as sombras
como se nada tivesse acontecido.
E o resultado dessa casa,
inocência abandonada.
Tristes e difícil de raízes
pistas gravadas na parte de trás.
Resultado do lar desfeito!
Esperança do amanhã
Você é ainda difícil caminhos
sob seu olhar terno,
recolha de resíduos
para aquecer sua alma.
O céu tem as suas coisas
como se a mãe dela falar.
Sua pegada desvanece-se
sob a poeira da praia,
Enquanto a brisa responde,
como uma mãe preocupada,
movendo as flores brancas
amêndoa da praia.
E entre os arbustos
erva daninha descuidada,
distância do solo suas pedras
para deixar uma cama.
E desmaiou de corpo
Deixe no seu colo.
As estrelas te vigiar.
do seu trono no topo
Enquanto a lua cobre
com uma camada de papel.
Neste lugar de ninguém.
dorme uma criança abandonada
passar a noite com ele.
Sussurra o galho da árvore,
flor para plantar seus pés,
geme alta da lua
com seu manto de papel
Enquanto o sonho leva-o
aquele beijo de paixão,
o abraço da mãe dela
calor do seu coração,
amor que sempre quis
e que ele nunca conheceu.
Antonia vale
(Sujeito a copyright)
9 ΠΟΊΗΜΑ ΤΟ ΠΑΙΔΊ ΠΟΥ ΕΓΚΑΤΈΛΕΙΨΕ
Χαμογελάει η σκοτεινή νύχτα
και Χειροποίητη Μαύρη γη
ανάμεσα στους κήπους και τα σπίτια,
devota ηρεμία και λύπη
μεταξύ τις σκιές που κρύβονται
τη γλυκύτητα του προσώπου.
Το μονοπάτι πολύ πίσω.
Δακτυλικά αποτυπώματα που άφησε στο δρόμο
καταγράφονται στο μονοπάτι
δίνοντας πίσω σε τίποτα.
Τα μάτια του να κλείσει το ήμισυ,
μόλις διακρίνεται
η υγρασία από τα βήματά σας.
Το πέρασμα αφήνει σκιά
η διαύγεια του το πρόσωπό του
και σε δέκατα του δευτερολέπτου
σφράγιση, κενό σας
φέρνει πίσω τις σκιές
όπως και αν δεν έγινε τίποτα.
Και το αποτέλεσμα της εν λόγω σπίτι,
εγκαταλελειμμένο αθωότητα.
Θλιβερό και δύσκολο ρίζες
καταγράφονται οδηγεί στο πίσω μέρος.
Αποτέλεσμα των θραυσμάτων σπίτι!
Ελπίδα για το αύριο
είστε ακόμα δύσκολο μονοπάτια
υπό το τρυφερό βλέμμα σας,
συλλογή των αποβλήτων
να ζεστάνει την ψυχή σου.
Ουρανό έχει τους πράγματα
όπως και αν μιλούν τη μητέρα της.
Εξασθενίζει το αποτύπωμα
κάτω από τη σκόνη από την παραλία,
Ενώ το αεράκι που ανταποκρίνεται,
ως ενδιαφερόμενο μητέρα,
Μετακίνηση τα άσπρα λουλούδια
αμύγδαλο από την παραλία.
Και μεταξύ των εν λόγω θάμνους
απρόσεκτη ζιζανίων,
μακριά του εδάφους η λίθους
να αφήσει ένα κρεβάτι.
Και λιποθύμησε σώμα
Αφήστε το στην αγκαλιά σας.
Τα αστέρια σας φυλάνε
από το θρόνο του στην κορυφή
Ενώ το φεγγάρι καλύπτει
με μια στρώση από χαρτί.
Σε αυτό το μέρος κανενός
ένα εγκαταλελειμμένο παιδί κοιμάται
μείνετε το βράδυ μαζί του.
Εξακολουθούσαμε το κλαδί δέντρου,
λουλούδι φύτευση τα πόδια του,
στεναγμοί το φεγγάρι υψηλής
με το μανδύα της ρόλο
Ενώ το όνειρο σας παίρνει
το φιλί του πάθους,
η αγκαλιά της μητέρας της
η ζεστασιά της καρδιάς σου,
αγάπη που θελήσατε πάντα
και ότι ποτέ δεν συναντήθηκε.
Κοιλάδα ΑΝΤΩΝΙΑ
(Υπόκειται σε πνευματικά δικαιώματα)
SUECO
9 DIKT BARNET ÖVERGES
Han ler den mörka natten
och målade svart jord
mellan trädgårdar och hus,
lugna Ollon och beklagar
mellan skuggorna gömmer sig
sötma av ett ansikte.
Leden långt efter.
Fingeravtryck kvar på väg
inspelad på leden
att ge tillbaka till ingenting.
Hans hälften slutna ögon,
knappt särskiljas
fukt i dina fotspår.
Passagen lämnar skuggan
klarsynthet av hans ansikte
och i tiondelar av en sekund
din stämpling, vakuum
ger tillbaka till skuggorna
som om ingenting hänt.
Och resultatet av det hus,
övergivna oskuld.
Sorgligt och svårt rötter
inspelade leder till baksidan.
Resultatet av den trasiga hem!
Hopp för i morgon
Du är fortfarande hårda banor
under din ömma blick,
insamling av avfall
att värma din själ.
Himlen har sina saker
som om hennes mor tala.
Dess footprint bleknar
under dammet från stranden,
Medan vinden svarar,
som berörda mor
flytta den vita blommor
mandel från stranden.
Och bland dessa buskar
slarvig ogräs,
jord bort dess stenar
att låta en säng.
Och svimmade kropp
lämna i knät.
Stjärnorna vaka över dig
från sin tron på toppen
Medan månen täcker
med ett lager av papper.
På denna plats någon
ett övergivet barn sover
stanna över natten med honom.
Susar grenen på trädet,
blomma plantering hans fötter,
moans månen hög
med sin mantel av roll
Medan drömmen tar du
den Kyssen av passion,
omfamning av sin mor
värmen i ditt hjärta,
kärlek som du alltid velat
och att han aldrig träffat.
Antonia Valley
(Föremål för copyright)
NORUEGO
9 DIKTET BARNET FORLATT
Han smiler den mørke natten
og malt svart jord
mellom hager og hus,
rolige devota og anger
mellom skyggepartier skjule
sødme av et ansikt.
Stien langt bak.
Fingeravtrykk igjen på vei
registrert på sporet
gi tilbake til ingenting.
Øynene lukket halvparten,
knapt skilles
fuktigheten i dine fotspor.
Passasjen forlater skyggen
klarhet i ansiktet
og i tideler av et sekund
stempling, vakuum
bringer tilbake til skyggene
som om ingenting har skjedd.
Og resultatet av dette hus,
forlatte uskyld.
Trist og vanskelig røtter
innspilte fører til baksiden.
Resultatet av ødelagt hjem!
Håp for i morgen
du er fortsatt vanskelig baner
under blikket ditt ømme
samler inn avfall
å varme din sjel.
Himmelen har sine ting
som om hennes mor snakker.
Dens footprint toner
under støvet fra stranden,
Mens vind svarer,
som en bekymret mor,
flytte de hvite blomstene
Almond fra stranden.
Og blant disse busker
uforsiktig Luke,
jord bort sin steiner
å la en seng.
Og sendt ut kroppen
La på fanget ditt.
Stjerner våke over deg
fra sin posisjon på toppen
Mens månen dekker
med et lag av papir.
På dette stedet for ingen
en forlatt barn sover
overnatte med ham.
Skog, skog av grenen på treet,
blomst plante føttene,
stønn månen høy
med sin kappe av rolle
Mens drømmen tar deg
at kyss av lidenskap,
omfavnelse av hennes mor
varmen i ditt hjerte,
kjærlighet som du alltid ønsket
og at han aldri møtt.
Antonia-dalen
(Avhengig av copyright)
BÚLGARO
9 СТИХОТВОРЕНИЕ ДЕТЕТО ИЗОСТАВЕНИ
Той се усмихва тъмната нощ
и боядисани черно земята
между градини и къщи,
спокойно devota и съжаление
между сенките крият
сладостта на лицето.
Пътеката далеч назад.
Отпечатъци наляво по пътя си
записани на пътека
връщане към нищо.
Очите му половината затворени,
едва отличава
влага на стъпките си.
Преминаването листа сянка
прозрачност на лицето му
и в десети от секундата
Вашият щамповане, вакуум
връща на сенки
сякаш нищо не се случи.
И резултатът от тази къща,
изоставени невинност.
Тъжно и твърди корени
записаните води до гърба.
Резултат от разбито!
Надежда за утре
Вие сте все още трудно пътища
под погледа си оферта,
събиране на отпадъците
да стопли душата си.
Рая има свои неща
както ако майка си говорят.
Си отпечатък избледнява
под праха от плажа,
Докато бриз отговаря,
като съответните майка,
Преместване на бели цветя
бадем от плажа.
И сред тези храсти
невнимателно трева,
почвата далеч си камъни
да позволите на легло.
И припадна тяло
Оставете на скута си.
Звездите бди над вас
от престола си на върха
Докато Луната покрива
със слой от хартия.
На това място на никой
изоставени деца спи
остане през нощта с него.
Шумоли клон на дървото,
цвете засаждане нозете му,
стенания високо Луната
с мантията на роля
Докато Сънят ви отвежда
Тази целувка на страстта,
прегръдката на майка си
топлината на сърцето си,
Любовта винаги е искал
и че той никога не изпълнени.
Антония долина
(Авторски)
COREANO
9 시를 포기 하는 아이
그는 어두운 밤 미소
그려진 검은 지구
정원과 주택, 사이
진정 devota 및 후회
그림자 숨기 사이
얼굴의 단 맛입니다.
흔적 멀리 뒤에.
가 길에 왼쪽 지문
흔적에 기록
다시 아무것도 제공 합니다.
절반 닫힌 그의 눈
겨우 구별
당신의 발자취의 습기입니다.
통로 나뭇잎 그림자
그의 얼굴의 명 석
그리고 두 번째의 1/10 초
프레스, 진공
그림자를 다시 가져온다
마치 아무 일도.
그리고 그 집의 결과
버려진된 무죄입니다.
슬 프 고 힘든 뿌리
뒷면에 기록 된 리드입니다.
부서진된 집의 결과!
내일에 대 한 희망
당신은 아직 하드 경로
부드러운 시선 아래
폐기물 수집
당신의 영혼을 따뜻하게.
천국은 그들의 것
그녀의 어머니 얘기 로입니다.
그것의 발자국 사라져 요
아래 해변에서 먼지
바람에 응답 하는 동안
걱정된 하는 어머니로 서
흰 꽃을 이동
해변에서 아몬드입니다.
그리고 그 나무 사이
부주의 한 잡 초,
멀리 돌 토양
침대를.
그리고 몸 밖으로 통과
당신의 무릎에 두고.
별을 지켜
상단에 그의 보좌에서
달 커버 하는 동안
종이의 레이어.
아무도이 이곳에서
버려진된 아이 잔 다
그와 함께 밤을 유지.
트리에서 분기 rustles
그의 발을 재배 하는 꽃
높은 달 끙
역할의 맨 틀과
꿈 이동 하는 동안
그의 키스 열정,
그녀의 어머니의 포옹
당신의 심 혼의 온정
당신은 항상 싶 었 어 요 사랑
그리고는 그가 만난 적입니다.
안토니 아 밸리
(저작권)에 따라
CHECO
9 BÁSEŇ OPUŠTĚNÉ DÍTĚ
Temné noci se usmívá
a natřené černou zemi
mezi zahradami a domů,
klidná devota a lítost
mezi stíny, skrytí
sladkost tváře.
Stezka daleko za sebou.
Otisky na cestě
na stopě
vracení se k ničemu.
Jeho oči, napůl přivřených
stěží rozlišit
vlhkost vašich stopách.
Průchod ponechává stín
přehlednost jeho tváře
a v desetinách sekundy
razítkování, vakuum
přináší zpět do stínu
jako by se nic nestalo.
A v důsledku toho domu,
opuštěné nevinnost.
Smutný a těžké kořeny
zaznamenané vede do zad.
Výsledek z rozbitého domova!
Naděje pro zítřek
jste stále těžké cesty
pod vaší nabídky,
sběr odpadu
teplé vaši duši.
Nebe má své věci
jako by její matka mluvit.
Jeho stopa mizí
v prachu z pláže,
Zatímco vítr reaguje,
jako dotčený matka,
přesouvání bílé květy
mandle od pláže.
A mezi ty keře
neopatrný trávu,
půdy pryč své kameny
nechat postel.
A omdlela tělo
ponechte na klíně.
Hlídat hvězdy
ze svého trůnu v horní
Zatímco měsíc pokrývá
s vrstvou papíru.
V tomto místě nikdo
opuštěné dítě spí
Zůstaňte na noc s ním.
Nabízí větev stromu,
květina nohou,
naříká vysoký měsíc
s jeho pláštěm role
Zatímco sen vás zavede
ten polibek vášně,
objetí její matky
teplo tvého srdce,
láska vždycky chtěl
ESLOVACO
9 BÁSEŇ OPUSTENÉ DIEŤA
Usmieva temnej noci
a lakované čierne Zeme
medzi záhrady a domy,
upokojiť devota a ľutovať
medzi tiene skrýva
sladkosť tvár.
Chodník pozadu.
Odtlačky prstov na svojej ceste
zaznamenané na chodník
dať späť na nič.
Jeho oči napoly zatvorené,
ťažko odlíšiť
vlhkosť z vašich stopách.
Priechod listy tieň
prehľadnosť jeho tvár
a v desatinách sekundy
lisovanie, vákuové
prináša späť do tieňov
ako by sa nič nestalo.
A v dôsledku toho domu,
opustené nevinnosť.
Smutné a ťažké korene
zaznamenané vedie späť.
Výsledok z rozbitého domova!
Dúfam, že zajtra
ste stále ťažké cesty
za vaše ponuky pohľad,
zber odpadu
zahriať dušu.
Nebo má svoje veci
ako keby matkou hovoriť.
Jeho stopa mizne
pod prachu od pláže
Kým vánok reaguje,
ako príslušného matka,
pohybujú biele kvety
Mandľový od pláže.
Medzi tie kríky
neopatrný burín,
pôdne preč svoje kamene
Dajte posteľ.
A omdlela telo
Nechajte na kolenách.
Hviezdy sledovať cez vás
z trónu v hornej
Aj keď mesiac pokrýva
vrstvou papiera.
Na tomto mieste nikto
opustené dieťa spí
ostať cez noc s ním.
Rustles vetva na strome
Kvetinová výsadba jeho nohy,
narieka mesiac vysoká
s jeho plášť úlohu
Zatiaľ čo sen vás
Ten bozk vášne,
Objatie svojej matky
teplo zo svojho srdca,
láska vždy chcela že ho nikdy nepotkal.
Antonia údolí
(Podléhající copyright)
TAILANDÉS
กลอน 9 เด็กถูกทอดทิ้ง
ยิ้มกลางคืนมืด
และทาสีดำดิน
สวนและบ้าน
สงบ devota และเสียใจ
ระหว่างเงาซ่อน
ความหวานหอมของใบหน้า
ทางไกลหลัง
ลายนิ้วมือซ้ายนั้น
บันทึกไว้ในทาง
ความรับผิดชอบอะไร
ตาครึ่งปิด
แทบไม่แตกต่าง
ความชื้นของเท้าของคุณ
เส้นทางออกจากเงา
lucidity ของใบหน้าของเขา
และ ในหนึ่งตำแหน่งของวินาทีที่
ดูดของปั๊ม
นำกลับไปเงา
ถ้าไม่มีอะไรเกิดขึ้น
และผลของบ้าน
ละทิ้งความบริสุทธิ์
รากเศร้า และยาก
ลูกค้าเป้าหมายที่บันทึกไว้ไปด้านหลัง
ผลบ้านแตก
ความหวังสำหรับวันพรุ่งนี้
คุณมีเส้นทางยังยาก
ภายใต้สายตาของคุณชำระเงิน
รวบรวมขยะ
อุ่นจิตใจของคุณ
สวรรค์มีสิ่งของพวกเขา
เช่นถ้าแม่เธอพูด
ค่อย ๆ ปรากฏรอยเท้าของ
ใต้ฝุ่นจากทะเล
ในขณะที่สายลมตอบ
เป็นแม่กังวล
ย้ายดอกไม้สีขาว
อัลมอนด์จากชายหาด
และ ระหว่างพุ่มไม้เหล่านั้น
วัชพืชสะเพร่า
ดินเก็บหินของ
ให้นอน
และร่างกายผ่านออก
ปล่อยบนตักของคุณ
ดาวดูแลคุณ
จากบัลลังก์ที่ด้านบน
ในขณะที่ดวงจันทร์ครอบคลุม
มีชั้นของกระดาษ
ในนี้ของใคร
นอนเป็นเด็กที่ถูกทอด
พักค้างคืนกับเขา
Rustles สาขาบนต้นไม้
เท้า ปลูกดอกไม้
moans จันทร์สูง
มีหิ้งของบทบาท
ในขณะที่ความฝันพาคุณ
การจูบของความรัก
อ้อมกอดของแม่ของเธอ
อบอุ่นใจ
ความรักที่คุณต้องการเสมอ
และที่เขาไม่เคยพบ
วัลเลย์ Antonia
(มีลิขสิทธิ์)
ВІРШ 9 ДИТИНИ, ВІДМОВИВСЯ ВІД
Він посміхається темну ніч
і пофарбовані чорна Земля
між садів і будинків,
спокійні devota й жаль
між тіні, приховування
солодкість обличчя.
Слід далеко позаду.
Відбитки пальців, залишили на своєму шляху
записані на слід
віддача нічого.
Його половина закритими очима,
ледве відрізняє
вологи ваш стопах.
Проходження листям тінь
ясність його обличчя
і в десятих часток секунди
тиснення, вакуумні
Повертає тіні
як ніби нічого не сталося.
І в результаті цього будинку,
кинутих невинності.
Сумно і жорсткий коріння
записані веде назад.
Результат розбитого будинку!
Надія на завтрашній день
ти ще важко контури
під ваш тендер поглядом,
збір відходів
тепле вашу душу.
Небо має свої речі
як би мати говорити.
Його слід зникає
під пилу від пляжу,
У той час як вітер реагує,
як зацікавлені мати,
переміщення білі квіти
Мигдаль від пляжу.
І серед цих чагарників
Недбале бур'янів,
Відстань до грунту його камені
Нехай ліжко.
І переданий на тілі
Залиште на колінах.
Зірки дивитися через ви
з його трон у верхній
У той час як охоплює місяць
з шар паперу.
В цьому місці з ніхто
Покинутої дитини спить
залишитися на ніч з ним.
Шумить відділення на дереві,
квітка, посадки йому ноги,
стогони місяць високий
з її мантії роль
Хоча займає мрія
що поцілунок пристрасті,
обійми своєї матері
тепло вашого серця,
любов, що ви завжди хотіли
і що він ніколи не зустрілися.
Антонія Долина
(Об'єктом авторських)
ESLOVENO
9 PESMI OTROK, ZAPUŠČENIH
Se nasmehne temno noč
in pobarvane črno zemljo
med vrtovi in hiš,
mirno devota in obžalovanje
med sence, skrivanje
sladkost obraz.
Pot daleč zadaj.
Prstni odtisi, levo na pot
zabeleženih na poti
vrača se v nič.
Njegova polovica zaprtimi očmi,
komaj ločijo
vlage tvoje stopinje.
Prehod listi v senci
Lucidnost njegov obraz
in v desetinkah sekunde
vaš žigosanje, vakuum
pripelje nazaj v senci
kot da se ni nič zgodilo.
In rezultat te hiše,
zapuščeni nedolžnosti.
Žalostno in težko korenine
zapisnik vodi nazaj.
Rezultat počene doma!
Upanje za jutri
vi ste še vedno težko poti
pod vaš razpis pogleda,
zbiranje odpadkov
toplo svojo dušo.
Heaven je svoje stvari
kot da mamo govorijo.
Svoj odtis umiril
pod prah od plaže,
Medtem ko je vetrič odziva,
kot zadevnih mati,
gibljejo bele rože
mandljev od plaže.
In med temi grmovje
nepreviden plevela,
tal proč kamne
da naj postelja.
In onesvestil telesa
pustite na vaš svitek.
Zvezde bedeti nad vami
od svoj prestol na vrhu
Medtem ko luna pokriva
s plastjo papirja.
V ta kraj nihče
zapuščeni otrok spi
ostanejo v noči z njim.
Rustles veja na drevesu,
cvet sadilnega noge,
moans visoko luna
z njegovo plašč vlogo
Medtem ko sanje vas popelje
da je poljub strasti,
v objemu svoje matere
toplino svojega srca,
ljubezen, ki ste si vedno želeli
in da ni nikoli srečal.
Antonia Valley
(Predmet avtorskih pravic)
Antonia Valley
(Predmet avtorskih pravic)
VIETNAMITA
9 BÀI THƠ TRẺ EM BỊ BỎ RƠI
Ông cười đêm tối
sơn màu đen đất
giữa các khu vườn và nhà ở,
Bình tĩnh devota và rất tiếc
giữa bóng ẩn
vị ngọt của một khuôn mặt.
Đường xa phía sau.
Các dấu vân tay để lại trên đường
ghi lại trên đường mòn
đưa lại cho không có gì.
Đôi mắt của mình một nửa đóng cửa,
hầu như không phân biệt
độ ẩm của bước chân của bạn.
Việc thông qua lá bóng tối
sáng suốt của khuôn mặt của mình
và trong phần mười của một giây
Máy hút dập, của bạn
mang lại cho bóng tối
Nếu như không có gì xảy ra.
Và kết quả của ngôi nhà đó,
vô tội bị bỏ rơi.
Buồn và khó rễ
ghi lại dẫn đến phía sau.
Kết quả của ngôi nhà bị hỏng!
Hy vọng cho tương lai
mày vẫn còn khó đường dẫn
theo chiêm ngưỡng đấu thầu của bạn,
thu thập các chất thải
để làm ấm linh hồn của bạn.
Thiên đàng có những thứ của họ
như nếu mẹ cô nói.
Dấu chân của nó tăng dần
dưới các bụi từ bãi biển,
Trong khi gió đáp ứng,
là một người mẹ có liên quan,
di chuyển các hoa màu trắng
hạnh nhân từ bãi biển.
Và trong số những bụi cây
cỏ dại bất cẩn,
đất đi đá của nó
để một giường.
Và thông qua trong cơ thể
để lại trên đùi của bạn.
Các ngôi sao xem qua bạn
từ ngôi vua của mình ở đầu
Trong khi Mặt Trăng nằm trên một
với một lớp giấy.
Ở đây không có ai
một đứa trẻ bị bỏ rơi ngủ
ở lại đêm với anh ta.
Rustles chi nhánh trên cây,
Hoa trồng đôi chân của mình,
moans mặt trăng cao
với lớp phủ của vai trò
Trong khi giấc mơ sẽ đưa bạn
nụ hôn đó của niềm đam mê,
Các ôm hôn của mẹ
ấm áp của trái tim của bạn,
tình yêu bạn luôn luôn muốn
và rằng ông không bao giờ đáp ứng.
Antonia Valley
(Tùy thuộc vào bản quyền)
RUMANO
9 POEM COPILUL ABANDONAT
El zâmbeşte noaptea întunecată
şi pământul negru pictat
între grădini şi case,
silviu calmă şi regret
între umbre ascunde
dulceata de o fata.
Traseu mult în urmă.
Amprentele stânga pe cale
înregistrate pe traseu
dând înapoi la nimic.
Ochii jumătate închişi,
abia se disting
umiditate de urmele dvs.
Trecerea lasă umbra
luciditate faţa lui
în zecimi de secundă
dumneavoastră aspirator de ambutisare,
aduce înapoi la umbra
ca în cazul în care nu sa întâmplat nimic.
Şi rezultatul că casa,
nevinovăţie abandonate.
Trist şi greu de rădăcini
înregistrate duce la spate.
Rezultatul casa spart!
Speranta pentru Maine
sunteţi încă greu de căi
sub privirea ta de licitaţie,
colectarea deseurilor
pentru a încălzi sufletul tău.
Cer are lucrurile lor
ca şi în cazul în care mama ei vorbesc.
Amprenta acestuia dispare
sub praful de pe plaja,
În timp ce briza răspunde,
ca o mamă în cauză,
mutarea flori albe
migdale de plajă.
Şi printre aceste tufe
neglijent de buruieni,
solului departe sale pietre
pentru a lăsa un pat.
Şi a trecut în organism
lăsaţi poală.
Stele ma uit peste tine
la tronul său în partea de sus
În timp ce luna acopera
cu un strat de hârtie.
În acest loc de nimeni
doarme un copil abandonat
staţi noapte cu el.
Rustles sucursala pe copac,
picioarele lui, de plantare de flori
gemetele luna mare
cu mantia sa de rol
În timp ce visul va duce
acel sărut de pasiune,
embrace de mama ei
caldura inimii tale,
ai vrut mereu de dragoste
şi că am întâlnit niciodată
şi că el a întâlnit niciodată.
Antonia Valley
(În funcţie de drepturile de autor)
No hay comentarios:
Publicar un comentario